«ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ»

 

ВСТУП

       Постановка проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій відіграє чималу роль у формуванні комунікативної компетенції, тому що вони не тільки реалізують особистісно-орієнтований підхід в освіті ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого застосування комп'ютерів і з урахуванням створення загальносвітової комп'ютерної інформаційної мережі Інтернет. Вимогою часу є для вчителя глибоке вивчення питання застосування ІКТ у навчально-виховному процесі.
         Аналіз основних досліджень. Аналіз вітчизняного й зарубіжного досвіду показав, що використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі є досить актуальним і визначає соціально-значущу педагогічну проблему.

Методика впровадження ІКТ в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, теорія і досвід розробки педагогічних програмних засобів та використання їх у навчальному процесі, принципи та методи навчання з використанням комп’ютера висвітлені в роботах В.Бикова, Р.Вільямса, А.Гуржія, Ю.Дорошенка А.Єршова, М.Жалдака, Ю.Жука, Н.Морзе, О.Гудирева, С.Ракова, І.Підласого, М.Сидорова, О.Співаковського та інших [1]. Аналіз праць цих та інших науковців засвідчив, що в педагогічній науці накопичено певний досвід дослідження проблем підготовки вчителя в умовах інформатизації освіти.

Мета роботи – розкриття можливостей та доцільності використання інноваційних ІКТ на уроках російської мови та світової літератури.

Об’єкт розгляду зазначеної теми – ІК компетентність учителя як передумова продуктивного уроку.

Предмет розгляду – використання ІКТ на уроках російської мови та світової літератури.

 

 

ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Комп’ютерні технології є лише інструментом в руках у творця і від того, наскільки майстерне, педагогічно доцільне та дидактично обґрунтоване їх використання в процесі освітньої діяльності, залежить, зокрема, ефективність засвоєння учнями знань з будь - яких предметів та продуктивність уроку, в цілому.

Таким чином, ІКТ беруть на себе частину рутинної роботи вчителя, вивільняючи йому час для творчої діяльності, що на сучасному рівні розвитку техніки не може бути віддана комп'ютеру. Отже, у роботі педагогів застосування ІКТ допомагає:

-              формувати та підтримувати стійку мотивацію учнів до вивчення російської мови та світової літератури;

-              підвищити інтенсивність навчального процесу;

-              покращити контроль якості знань;

-              індивідуалізувати навчання й активізувати пізнавальну діяльність учнів у навчанні російської мови та світової літератури;

-              розширити зміст позакласної та позашкільної освіти, самоосвіти всіх учасників навчально-виховного процесу;

-              розширити кругозір учнів;

-              вдосконалити рівень викладання навчальних предметів.

ІК-технології є виключно корисною і плідною освітньою технологією завдяки властивим їй якостям інтерактивності, гнучкості, і інтеграції різних видів наочної навчальної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості учнів і сприяти підвищенню їх мотивації. В уроці з ІКТ-підтримкою у передачі і засвоєнні навчальної інформації беруть участь два нових компонента освітнього процесу:

1.       Комп'ютер, який органічно займає місце нового універсального технічного засобу навчання і розвитку.

2.       Програмні засоби. Вони доповнюють традиційну технологію навчання історії і містять в собі чітко структуровану навчальну інформацію в текстовому вигляді, безліч наочних зображень у вигляді схем, малюнків, таблиць, відеофрагментів, забезпечених анімаційними і звуковими ефектами.

При цьому і комп'ютер і програми повинні бути органічно взаємопов'язані зі складовими процесу навчання: цілями, змістом, методами навчання, діяльністю вчителя і учня.

Одним з очевидних переваг уроку з ІКТ-супровідом є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: “Дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі” і не можна примусити її мислити інакше [4]. Дитяча природа, зазначає К. Ушинський, чітко вимагає наочності. “Навчіть дитину будь-яким 5-ти невідомим словам, і вона буде довго та марно намагатися запам’ятати їх; але якщо навчати 20 слів з використанням малюнків до них – дитина засвоїть їх на льоту” [4]. Тому навчання повинно будуватися на живому спогляданні, на конкретних образах, за формулою: від конкретного до абстрактного.

Використання комп’ютера на уроках російської мови та світової літератури дозволяє урізноманітнити форми роботи, діяльність учнів, активізувати увагу, збільшити творчий потенціал особистості. Побудова схем, таблиць у презентації дозволяє зекономити час, більш естетично оформити матеріал. Завдання з наступною перевіркою активізують увагу учнів, формують орфографічну пильність. Використання кросвордів, ілюстрацій, малюнків, різних цікавих завдань, тестів, до уроку; робить його більш цікавим. Саме тому впровадження ІКТ у структуру сучасного уроку є одним з пріоритетних напрямів.

«Стежка в світ науки йде через урок... Учень не просто передає свої знання на просьбу старшого товариша – вчителя, а віддає ровесникам і молодшим друзям ніби часточку своєї душі, творить радість для інших. А в цьому й полягає головна суть, душа і серце педагогічного процесу.», – стверджував Василь Олександрович Сухомлинський. [3]  Ці слова не втратили своєї значущості. Щоб учням було цікаво вчитися, а нам, вчителям, цікаво вчити, необхідно підвищувати свою інформаційну культуру, йти в ногу з часом. Я переконана, що вчитель повинен бути сучасним. Він повинен поєднувати у своїй педагогічній діяльності традиційні та нові сучасні методи навчання.

Сучасний урок з ІКТ-супроводом будується за тією ж структурою, що і традиційний: актуалізація знань, пояснення нового, закріплення, контроль. Використовуються ті ж методи: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий та інші. Але спрямованість на оперативний зворотний зв'язок з користувачами, принципова надмірність інформації і можливість вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії в інформаційному середовищі електронного дидактичного засобу навчання змінюють і розуміння сучасного навчального предмета як дидактичного феномена, і його структуру, і дидактичні функції.

Проектуючи майбутній урок з ІКТ-супроводом, вчитель повинен продумати послідовність технологічних операцій, форми і способи подачі інформації на великий екран.  Варто відразу ж задуматися про те, як вчитель керуватиме навчальним процесом, яким чином забезпечуватимуться педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв'язок з учнями, що покаже ефективність навчання в умовах учень – комп`ютер – вчитель.

Урок з ІКТ може досягти максимального навчального ефекту, якщо він з'явиться осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний перелік усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Вчитель повинен прагнути перетворити кожний з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.

Форми та місце використання мультимедійної презентації (або навіть окремого її слайду) на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети, яку ставить учитель.Стійкий результат може давати лише система роботи вчителя.

Саме тому, я активно використовую у своїй педагогічній діяльності ІКТ як можливості проводити уроки на новому сучасному рівні. Завдання,  які стоять перед учителем-словесником при застосуванні ІКТ відрізняються від цілей і завдань інших вчителів - предметників. Вчителю російської мови необхідно сформувати міцні орфографічні та пунктуаційні вміння та навички, збагатити словниковий запас учнів, навчити їх володіти нормами літературної мови. Я вважаю, що всі ці завдання можна успішно реалізувати, якщо розумно використовувати ІКТ на уроках словесності.

​

ІКТ-СУПРОВІД УРОКІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

​

Урок, як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно-комунікаційних технологій, вимагає максимально ретельної розробки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, які показують ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно і кінцевий результат, і остання стадія оформлення реалізації ідей, закладених розробниками різних технологій. Підготовка подібних уроків вимагає ще ретельнішої підготовки, ніж в звичайному режимі.

Для кожного уроку визначаю цілі навчально – пізнавальної діяльності учнів, які вкладаються у схему ключових питань :

-              знати;

-              розуміти;

-              використовувати;

-              аналізувати;

-              оцінювати;

-              складати;

-              помічати й усувати.

За основу, під час своїх уроків, беру розвиток в учнів особистих комунікативностей, які полягають у виробленні вміння формулювати запитання і чітко відповідати на них, уважно слухати й активно обговорювати актуальні проблеми, аргументувати власні думки під час роботи, а також у здатності адаптувати свої міркування до можливостей сприймати учасників спілкування

Такі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку – в даному випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до навчального заняття.

Система моєї роботи розподіляється за трьома векторами:

-              урочним;

-              позаурочним;

-              позашкільним.

Урочний охоплює застосування комп’ютера, по-перше, для того, щоб вирішувати спеціальні практичні завдання, записані в програмі з російської мови та світової літератури:

-              формування міцних орфографічних і пунктуаційних умінь і навичок;

-              збагачення словникового запасу;

-              оволодіння нормами літературної мови;

-              знання лінгвістичних та літературознавчих термінів;

-              формування загальнонавчальних умінь і навичок.

Як приклад практичного втілення досвіду, пропоную план-конспект уроку російської мови в 7 класі «Правописание мягкого знака в глаголах повелительного наклонения»

Урок розроблено з урахуванням практичного втілення ІКТ на всіх етапах навчальної діяльності. Це модульний урок вивчення та первинного закріплення знань з використанням різнорівневої технології та ІКТ.

Метою уроку є вивчення теоретичних відомостей про правопис м'якого знака в дієсловах наказового способу і вміння застосовувати знання на практиці, формування мовленнєвої культури учнів.

Навчальний модуль (НМ) відповідає етапам уроку, а навчальний елемент (НЕ) являє собою сукупність мети, завдання і організації контролю. Дана методика дозволяє залучити  всіх учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності. Контроль, який здійснюється  самими учнями, сприяє створенню траєкторії успіху, підвищує інтерес не тільки до досліджуваної теми, а й до предмету в цілому.

До плану уроку вноситься мультимедійний супровід (еталони), які містять схеми, завдання письмові та усні, таблиці для опрацювання, словниковий мовний матеріал, відеосупровід фізхвилинки, ілюстративний асоціативний матеріал для актуалізації знань, формування знань та засвоєння нового матеріалу, творчої роботи, інструкції з виконання завдань, технологічні картки.

Також використовую дидактичні матеріали: лист учнівських досягнень класу з даної теми, картки для самостійної індивідуальної диференційної роботи учнів на уроці.

Переконалася, що застосування ІКТ можливо на різних етапах уроку: на етапах орфографічної розминки, закріплення нової теми, проведення самостійної роботи, розгляді творчості письменника та екранізації творів. Методика викладання російської мови та світової літератури з використанням комп’ютера як технічного засобу навчання, дозволяє інтенсифікувати процес навчання:

-       підвищити темп уроку;

-       збільшити долю самостійної роботи учнів;

-       перевірити засвоєння теоретичних знань у всіх учнів;

-       поглибити ступінь опрацювання практичних умінь та навичок;

-       вести диференційовану роботу з кожним учнем;

-       виявити «білі плями» у його грамотності;

-       виробити уміння складати алгоритм.

Уроки з ІКТ-супроводом я будую за такою структурою:

1.            Мотивація уроку – це короткий вступний матеріал. Часто мотивація містить проблемне питання.

2.            Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликі текстові фрагменти, що містять навчальну інформацію. Часто я об’єдную учнів в малі творчі групи і пропоную протягом певного часу знайти відповіді на поставлене питання. Питання можу пропонувати як усім групам так і диференційовано. Працюючи над основним матеріалом уроку, учні можуть користуватися посібниками, або звертатися за допомогою до вчителя, яка надається у вигляді уточнюючих запитань, аналогій, рекомендацій, порівнянь. Питання опрацьовуються під час уроку до готового результату – до повного засвоєння.

Відомо, щоб грамотно писати, мало знати і розуміти орфографічні та пунктуаційні правила. Головне – виробити «автоматизовану грамотність», яка має стати буквально підсвідомим навиком. Саме в цьому комп’ютер нам допомагає. Зацікавлений учень працюючий з машиною, не боїться завдань більшої складності, виконує набагато більший об’єм роботи за урок, своєчасно корегуючи зроблені помилки. Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). При перевірці знань на слайдах – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.

Можна систематизувати, де і як доречно використовувати комп’ютер у навчанні, враховуючи, що сучасні машини дозволяють інтегрувати в рамах однієї програми тексти, графіку, звук, анімацію, відео кліпи, високоякісні фотозображення, достатньо великі об’єми відео, якість якого не поступає телевізійному. Так під час викладеннянового матеріалу доцільно застосовувати візуалізація знань (демонстраційно - енциклопедичні програми, словники он-лайн, програма презентацій Power Point), у процесі

закріплення викладеного матеріалу - тренінг - різні навчальні програми, зокрема педагогічні програмні засоби atlantic project, на етапі систематизації, контролю та перевірки - тестування з оцінюванням, контролюючі програми, під час планування самостійної роботи учнів - навчальні програми «Репетитор», «Фраза», енциклопедії, словники, розвивальні програми. На уроках російської мови використовую такожпрезентації як електронний супровід уроку, в якій можуть бути відображені основні поняття, схеми, алгоритм застосування орфографічних або пунктуаційних правил.Презентація є одним із найкращих помічників на уроках та під час підготовки доконкурсів та олімпіад. Я створюю презентацію, присвячену одному завданню. Спочатку даю  теоретичний матеріал у вигляді таблиць і визначень, необхідних длязасвоєння. Потім на слайдах представляю матеріал, відповідний завданню, що розбирається в тестовому режимі. Учні вибирають правильну, на їх погляд, відповідь: 1, 2, 3 або 4, клацанням анімована фігура «вилітає», на ній написана правильна відповідь. Якщо відповідь неправильна, то я коментую її, коригую помилку, підказкузаписуємо в зошит. Учні, які пропустили заняття, можуть отримати презентаціюдодому та опрацювати самостійно матеріал, правда, вже без коментаря вчителя.

Згадані програми дозволяють не тільки діагностувати знання та вміння школярів з необхідної теми, а й визначити прогалини в знаннях учнів та підібрати корекційні завдання, що виконуються під контролем учителя. Можна використовувати функціюсамоконтролю, яка при правильній відповіді стимулюється позитивною анімацією(феєрверк, цукерка, барабан, стріла, що летить в ціль, і т.д.), а при неправильній відповіді анімується кулькою, що спускається. Така форма навчання, на мій погляд, єнайбільш продуктивною, тому учень не відчуває страху, невпевненості, може працювати в потрібному для нього темпі і не боятися осуду з боку класу. Важливовідзначити і те, що комп'ютер сам об'єктивно оцінює роботу учнів.

​

ВИСНОВКИ

​

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні – одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Сучасний урок з ІКТ-супроводом – це не лише вдала презентація і велика кількість ефектів. Подібні уроки передбачають ще ретельнішу підготовку, ніж традиційні. Таке поняття, як сценарій уроку, в цьому разі не просто новомодний термін, а важлива складова підготовки до навчального процесу. Проектуючи такий майбутній урок, педагог повинен продумати послідовність технологічних операцій, форми й способи подання інформації на великий екран. Варто відразу ж замислитися над тим, як учитель керуватиме навчальним процесом, яким чином забезпечуватимуться педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв'язок з учнями, розвивальний ефект навчання.

Використання інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці учнів старших класів є обов’язковою умовою формування компетентного фахівця на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства. В умовах сьогодення, коли створюється єдиний інтелектуальний і емоційний простір засобами Інтернет-технологій, нагальною проблемою стає поєднання класичних педагогічних технологій з інноваційними інформаційними технологіями навчання.

Таким чином, використання ІКТ у навчально-виховному процесі сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи і засоби навчання. Вдало підібрані комп’ютерні програми забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому комп’ютер має великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу, дозволяє  отримати навички ХХІ століття [2].

​

​

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

​

1.     Дунаєвська Н. В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні учнів старших класів. Постановка проблеми. – [Електронний ресурс] /Н.В. Дунаєвська. – Режими доступу: http://bibl.com.ua/informatika/2788/index.html

2.     . Мадзігон В.М. ,Дорошенко Ю.О. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи., – К.: Наукова думка, 2003.

3.     Сухомлинський В. О. Виховання любові  до знань, до школи і вчителя. – [Електронний ресурс] В.О.Сухомлинський – Режими доступу:

http://www.dnpb.gov.ua/id/2200/?PHPSESSID=a29560b80fccfa6edb7b82c5b229f955

4.     Ушинский К. Д. Человек как предмет воспитания / К. Д. Ушинский // Собр. соч.: В 11-ти т. - М.: Педагогика , 1950. - Т. 8. - 776 с.